Тренінги і фінальний спектакль
Діти вчать дітей
Я пам’ятаю двох хлопців, котрі говорили різними мовами, походили з різних частин світу, вони не мали спільної мови, за винятком серця і душі. А коли проект закінчився, вони плакали, обнявши один одного, тому що емоції були тим, що вони розуміли найкраще. Вони навіть не знали, що обидва є сиротами
Практично все, що ми хочемо сказати словами, можна виразити в інший спосіб
У проекті Brave Kids використання звукової мови становить невелику частину спілкування. Наші жести, тон голосу, міміка і контекст ситуації часто говорять більше за слова. Ми створюємо альтернативні способи спілкування для культурно різноманітної групи людей, показуючи їм, як можна спілкуватися і працювати разом без слів.
У нашій моделі роботи ми використовуємо у якості платформи артистичні елементи, які діти вносять до проекту завдяки початковим показам окремих груп, що дозволяє їм спілкуватися між собою і співпрацювати.
Ми стараємося керувати групою не через примушування, нав’язування або пояснення, а через дію, показування, приклади. Варто пам’ятати, що під час Brave Kids ми маємо справу з великими, суспільно і культурно різноманітними групами. Тому ігри і вправи є нашими основними засобами для керування групами, їхньою увагою і енергією. Через ігри ми пропонуємо нашим учасникам засіб для невербального спілкування, створюємо місце для продуктивної праці у креативній, приємній атмосфері.
Як ми говоримо без спільної мови?
Для праці і спілкування ми використовуємо такі артистичні елементи:
Рух – танець, театральні рухи, міміка, елементи ритуалів, цирку, акробатики, лялькарства тощо;
Малювання – картинки;
Музика – спів, гра на інструментах тощо;
Реквізити – ляльки, інструменти, костюми;
Слова – вимовляння слів (тексту), рахування, слова в піснях тощо;
Міміка – смішні вирази обличчя завжди діють;
Звуки – сміх, посвист, оплески тощо.
У випадку більш складних ситуацій, справ, які не можна легко показати або ми мусимо бути впевнені, що всі їх розуміють (створення договору, ознайомлення з правилами безпеки, пояснення загальної ситуації, нагальні потреби тощо), ми просимо лідерів груп про переклад.
Інколи діти говорять більше ніж однією мовою. Прохання про допомогу в перекладі є практикою, що посилює самостійність, тому ми присвячуємо небагато часу, щоб дізнатися якими іншими мовами володіють діти.
(…) Декілька років тому було двоє хлопців, приблизно 8 років, один був із Кавказу, а другий, мені здається, – з якоїсь африканської країни. В усякому разі, вони були чудовими друзями: трималися за руки під час перерв, ходили разом на прогулянки. Перший говорив своєю мовою, другий теж – своєю рідною, і це відбувалося, я маю на увазі їхні розмови, кожного дня. Вони сказали один одному все, хоча обидва говорили різними мовами і напевно не розумілися між собою. Однак вони все зрозуміли. Це було прекрасно
У нас були такі надзвичайно зрілі й вразливі молоді бурятки. І тоді, мабуть, перший раз у житті я мала досвід такої реальної поваги до іншої культури, об’єднаної з обережністю, – тобто не такої поваги, що виводилася з того, що я просто буду дивитися на щось з повагою тільки тому, що хтось мені дає свій культурний матеріал до праці, який до того ж є для нього і релігійним матеріалом, через що я мушу дуже обережно виконувати дію об’єднання культурних елементів. І я не можу цього зробити, бо це гарно виглядає чи пасує, але я повинна провести розмову. Пам’ятаю, що це сталося. Там були дівчата з Бурунді і, власне, ті бурятки. Одні і другі мали церемоніал передавання і наливання молока. В обох випадках це має дуже сильну культурно-релігійну символіку. Пригадую, що відбулася одна така розмова між одними й другими на тему, чи вони взагалі погоджуються на таке об’єднання. А також ні одні, ні другі не були надто емоційними, тому дійсно важко було зрозуміти їхні настрої. Ну, але вони погодилися, і думаю, що це був для мене дуже важливий досвід
Дитина з Румунії і дитина з Уґанди можуть на початку не знати як розпочати взаємні стосунки (що їх об’єднує? що їх відрізняє?). Але коли вони дістають завдання, яке полягає в тому, щоб навчити другого чогось конкретного, наприклад, танцю чи співу, то вже знають і починають співпрацювати у чудовий спосіб. А їхня співпраця може бути початком нової дружби.
Приклад Ілони: "Одного разу ми з Мері вирішили провести цілий день тренінгу без використання жодної мови. Замість цього ми використовували мову тіла (жести, міміку), малюнки. Того дня всі були на однаковому рівні, тому що нікого не можна було зрозуміти у жодній конкретній мові. Інші діти, котрі говорили англійською або польською, зрозуміли, що для них це може бути не таке й легке. Бразильська група почала відчувати себе впевненіше. Діти почали діяти активніше".
Приклад Мефо: "Інколи діти вдають, що нічого не розуміють, тому що тоді вони не мусять брати відповідальність за те, що ти їм кажеш. Вони це роблять, коли соромляться або бояться зробити щось перед рештою дітей, бо їм це може не вдатися. Через декілька днів виявляється, що вони все розуміють, але на початку потрібна терпеливість".
У нашій роботі завжди знайдеться час на комунікацію з кожною групою. Зазвичай, завжди є хтось у групі, хто розуміє нашу мову на якомусь початковому рівні. Стараємося навчитися декількох основних слів з мови групи. Далі ми опрацьовуємо наш спільний "словник" ключових слів і жестів.
Також:
Ситуація, у якій англійська мова є домінуючою мовою у залі, не є хороша, тому що деякі діти можуть почуватися виключеними, якщо нею не володіють. Ми заохочуємо дітей ділитися і використовувати їхню рідну лексику. Це опирається на основній цінності: всі культури рівні.
Виявляй зацікавлення їхніми вміннями і попроси, щоб вони тебе цього навчили. Спробуй запитати, як їх звати. Веди себе як комік. Попробуй навчитися чогось від дітей, з котрими не можеш порозумітися, і покажи їм, що танець, який вони виконують, це висококласна техніка, яку дуже важко зрозуміти. Потім перекинься або вдавай, що не можеш його повторити. За мить покажи їм простішу версію цього руху, а потім покажи, що ти це вже вмієш. Таким чином, без слів ти можеш знайти спільну мову з цими дітьми і показати їм, як навчитися складного руху. Але ти мусиш бути надмірно експресивним на кожному етапі, аби виглядало смішно й зрозуміло.
Покажи фільм з виступу групи, якщо хочеш пояснити дітям, яку саме частину ти хочеш, щоб вони всі вивчили, або що поміняти, якщо це необхідно.
"Якщо ти зробив щось погане, попроси вибачення і зроби з цього взірець поведінки, щоб діти знали, як поводитися між собою"
Мефо
Ми можемо домовитися з лідерами груп, що вони будуть приходити кожного дня перед тренінгами, аби перекласти розпорядок дня. Часто лідери груп не знаходяться поблизу артистичних тренінгів, вони можуть бути покликані до перекладу і в надзвичайних ситуаціях.